Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 85 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 





               Соціальний педагог - Корнєєва Тетяна Миколаївна

                    Практичний психолог - Чорна Ольга Дмитрівна

 

Заходи до Тижня роботи соціально-психологічної служби КЗШ № 85 «Кожна людина – Всесвіт»:

 

   Cемінар для класних керівників з елементами тренінга «Кожна родина – Всесвіт»

 

Мета: сприяти усвідомленню учасниками важливості відповідального ставлення до батьківства; ознайомити учителів із сучасними методами роботи на батьківських зборах.

Завдання:

     - Розглянути роль батьківства в житті людини;

     - Обґрунтувати важливість відповідального ставлення до народження дитини;

     - Проаналізувати стилі батьківської поведінки стосовно дітей та їх вплив на процес формування особистості дитини;

     - Визначити основні засади усвідомленого батьківства.

Хід заняття

     1.     Емоційне настроювання. Вправа «Лагідне ім’я».

Пригадайте, як до вас зверталися в дитинстві ваші батьки? Ми будемо кидати м’яч. Той, хто його отримає, називає своє лагідне ім’я; головне запам’ятайте, хто кому кидав м’яч. Коли всі назвуть свої імена, м’ячик піде зворотнім шляхом. Треба намагатися не переплутати й кинути м’яч тому, хто першого разу кинув вам, а також спробувати назвати його лагідне ім’я.

Питання для обговорення

     -  Що виявилося складним?

    - Що ви дізналися один про одного?

    2.     Визначення очікувань учасників заняття. Вправа «Лелека».

Перед початком заняття тренер прикріпляє малюнок лелеки, який несе у дзьобі немовля, летячи сонячним небом. Кожний учасник отримує жовтий стікер, на якому протягом 5 хвилин йому пропонується написати власні очікування від заняття.

         Після того, як учасники записали свої очікування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують сподівання й приклеюють стікери, створюючи проміння сонця.

   3.     Перегляд мультфільму «Облака»

 4. Анкета для батьків (вчителів). Проводиться з метою визначення відповідальності за виховання дітей, пріоритетів у вихованні, типу труднощів, що виникають у батьків з дітьми.

   5.     Вправа «Асоціативний ланцюжок»

Необхідне забезпечення: аркуш ватману, поділений на три колонки «Батьки», «Дитина», «Сім’я»; конверт з картками «Батьки», «Дитина», «Сім’я».

І етап.

Учасникам пропонується об’єднатися в три групи за трьома поняттями «Батьки», «Дитина», «Сім’я». Учасникам кожної групи необхідно записати на розданих аркушах паперу асоціації для визначеного для їхньої групи поняття. Далі учасники по черзі озвучують свої асоціації, а тренер записує їх у відповідну колонку, створюючи своєрідний асоціативний ланцюжок.

ІІ етап.

Кожна група, використовуючи асоціативні ланцюжки, виводить спільне визначення запропонованого їм поняття, а потім його презентує всім учасникам.

Питання для обговорення

   - Для чого необхідно було визначити зміст понять «Батьки», «Дитина», «Сім’я»?

     -  Чи допомогли вам асоціативні ланцюжки у визначенні понять?

Наприкінці вправи тренер за допомогою слайдів наводить приклади визначення цих понять зі словників, енциклопедій, Законів тощо.

Дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Батьки – особи (рідні чи прийомні стосовно дитини), які забезпечують її розвиток, навчання та виховання.

Сім´я – динамічна мала група людей, котрі проживають разом і зв´язані родинними стосунками (шлюб, кровна спорідненість, усиновлення, опіка), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю.

    6.     Вправа «Будиночок».

Учасникам пропонується на стікерах записати основні, на їх погляд, засади існування щасливої сім’ї, можливо вироблення певних сімейних традицій. Далі кожна група презентує і приклеює по три головних засади на зарані вивішеному плакаті зі схематичним малюнком будинка з дахом з поняттям «Сім’я».

   7.     Керована дискусія.

Тренер пропонує 4 групам організованим за принципом казкових героїв, яких називають самі ж учасники, аркуші з висловами:

       - Діти належать батькам.

     - Жінки краще виконують батьківські функції, ніж чоловіки.

     - Застосування фізичного покарання формує характер дитини.

     - Батьки, які люблять своїх дітей, не можуть задати їм болю.

  Учасники кожної групи мають висловити своє ставлення до       висловлюваного та обґрунтувати свою думку.

  8.     Вправа «Один день з життя Данилка»

Під ліричну музику тренер читає історію одного дня з життя хлопчика Данилка. Протягом читання, коли відбувається негативний вплив на емоційний стан дитини, від плаката, на якому намальований той самий Данилко відривається шматок. Тренер зазначає, що необережні, невиважені вислови дорослих відбиваються болем у душі дитини. Далі учасникам пропонується промовити слова, які б могли заспокоїти хлопця. З кожним добрим словом до останку плаката, де лишилася одна голова намальованого хлопця, приклеюється шматок назад. По закінченню вправи тренер звертає увагу учасників на те, що плакат відновлений, але має вже не той вигляд, що раніше. Те саме відбувається з душею дитини.

  9.     Відеоролик «Права дітей»

  10.                       Рефлексія заняття.

Учасникам пропонується висловити свої враження від заняття, чи будуть вони використовувати якісь елементи заняття в роботі з батьками на батьківських зборах.

  11.                       Вправа «Грім аплодисментів»

Учасники голосно аплодують один одному за проведену роботу та  співпрацю.

 

 

 

    Заняття з елементами тренінга для батьків і дітей початкової школи «Світ батьків-світ дітей»

 

Анотація: заняття з елементами тренінгу для молодших підлітків та їх батьків спрямоване на покращення стосунків між членами родини, підвищення психологічної компетентності батьків. В ході заняття використовуються вправи, які сприяють створенню позитивного психологічного клімату, та емоційному зближенню батьків і дітей.

 

Мета: cприяння розвитку ефективної взаємодії між дітьми та батьками.

 

Завдання: посилення ролі сім'ї в виховному процесі,  покращення стосунків    між дітьми та батьками, підвищення психологічної компетентності батьків.

 

Обладнання: класна кімната, дошка, кольорові олівці, фломастери, аркуші паперу А-4, плакат, на якому намальована яблуня,  картонні кольорові квітки на кожного учасника, картонні яблука: зелені – по кількості дітей, червоні – по кількості батьків, аудіозапис музики для релаксійної вправи, маркери, конверти з завданням.

 

Форма проведення: тренінгове заняття для молодших підлітків та їх батьків.

 

Тривалість заняття: 1,5 год.

 

Зміст заняття

 

Привітання 

 

-  Сьогодні  ми зібралися для того, щоб спробувати разом стати краще, добріше,  навчитися відноситися один до одного з повагою і розумінням.

 

1.     Вправа «Продовжи речення».

Мета: акцентувати позитивні якості учасників групи.

 

Батькам пропонується продовжити речення: «Понад усе я ціную в дитині…». Діти продовжують речення: «Я поважаю батьків за те, що…».

 

- Багато чого ви цінуєте і поважаєте один в одному. А чи добре знаєте ви один одного, ваші думки, почуття? Зараз дізнаємось.

 

2.     Методика « Екзамен».

Мета: вербалізація почуттів, згуртування групи.

 

Учасникам роздаються аркуші паперу, на яких діти і батьки одночасно відповідають на запитання:

 

-         улюблений колір (дитини)

-         улюблене свято

-         улюблена їжа

-         улюблений шкільний предмет

-         ім’я  кращого друга (подруги)

-         улюблена пісня

 

Після виконання завдання, відповіді звіряються.

 

3.     Гра «Впізнай свою дитину».

Мета: емоційне зближення батьків і дітей.

 

Кожному з батьків,  зав’язують очі і пропонують знайти свою дитину. Потім дітям пропонується  відшукати своїх батьків.

 

4.     Вправа «Малюємо разом».

Мета: розвиток емпатії.

 

Учасникам пропонується намалювати малюнок, використовуючи один олівець. Під час роботи не можна розмовляти. Під час обговорення звернути увагу на те, хто перший починав малювати, чи важко було зрозуміти партнера? Звернути увагу на почуття, які виникали під час малювання.

 

5.     Гра «Море хвилюється…»

Мета: підняти емоційний настрій групи.

 

Учасникам пропонується уявити, що всі вони – море. Всі повинні слухати завдання і виконувати його: Море хвилюється – раз, море хвилюється – два, море хвилюється – три, на місці фігура суму – замри! (також можна пропонувати наступні фігури – смілива, красива, ледача, весела)

 

6.     Вправа «Пантоміма».

Мета: навчання невербальним способам спілкування.

 

Учасників об’єднують у 4 групи, кожна група отримує в конвертах завдання зобразити  предмет та презентувати завдання – учасники відгадують. (літак, телефон, квітка, дзеркало).

 

7.     Релаксаційна вправа «Водоспад» .

Мета: Зняття психоемоційної напруги.

 

- Сідайте зручно, закрийте очі. Зробіть глибокий вдих і видих… Уявіть собі, що ви стоїте біля водоспаду, але це незвичайний водоспад. Замість води в ньому падає до низу м’яке біле світло. Тепер уявіть собі, що ви стоїте під цим водоспадом і відчуйте, як це ласкаве біле світло повільно ллється по вашій голові… Ви відчуваєте, як розслаблюються м’язи обличчя, шиї . Біле світло тече по ваших плечах, спині і допомагає їм  стати м’якими і розслабленими. Біле світло тече по вашому тулубу…, по руках по долонях  ви відчуваєте себе дуже розслаблено і приємно. Світло тече по ногах і спускається до ступнів. Ви відчуваєте як вони стають м’якими і розслабленими. Цей чарівний водоспад з білого світла ніжно торкається всього вашого тіла, ви відчуваєте себе цілком спокійно і безтурботно, і з кожним новим вдихом і видихом ви все глибше розслабляєтеся і наповнюєтеся  новими свіжими силами. Постійте біля водоспаду стільки, скільки хочеться і потім повільно відкрийте очі. 

 

8.     Вправа «Квітка – семицвітка».

Мета: розвиток комунікативних здібностей, вміння вербально виражати свої почуття.

 

Учасникам  роздаються квітки, які мають сім пелюстків, вони загадують сім бажань та записують їх на пелюстках. Три бажання – дитина для батьків, три бажання – батьки для дитини і одне бажання спільне.

 

9.     Вправа «Родючий сад».

Мета:  рефлексія заняття.

 

Учасникам  роздаються вирізані  з картону яблука, дітям – зелені, батькам – червоні, пропонується написати на них відповіді на запитання:

 

Що ви думаєте про заняття?

Що для вас було важливим?

Що вам сподобалось?

Чому ви навчилися?

 

Потім учасники обговорюють свої відповіді і вивішують яблучка на плакат, на  якому намальована яблуня.

 

 Заключне слово.

 

-         Закінчується наша зустріч, хочеться сказати велике спасибі всім учасникам нашого заняття і сподіваюсь, що ця зустріч допоможе нам більше дізнатися один про одного і зробити ще один крок до взаєморозуміння. Потім батькам роздаються «Поради для батьків», а дітям «Поради для дітей».

 

 

Поради для дітей

1.     Довіряйте своїм батькам – вони самі близькі вам люди, вони можуть вам допомогти, дати добру пораду.

2.     Розповідайте їм про свої проблеми, невдачі.

3.     Ділитися своїми радощами.

4.     Піклуйтеся про батьків: в них багато труднощів.

5.     Намагайтеся їм допомагати, розуміти їх.

6.     Не засмучуйте не ображайте їх даремно.

7.     Знайомте батьків зі своїми друзями, розказуйте про них.

8.     Запитуйте у батьків про їх дитинство.

 

Поради для батьків

 

Слухай мене, щоб я вмів слухати;

Поважай мене, щоб я  поважав інших;

Вір мені, щоб я повірив;

Не принжуй мене, щоб я не принижував;

Розмовляй зі мною, щоб я вмів спілкуватися;

Вибачай мені, щоб я вмів вибачити інших;

Допомагай мені, щоб я став помічником;

Не насміхайся з мене…

Не ігноруй мене…

Почуй мене, щоб я це відчув;

Люби мене, щоб я вмів любити.

 

 

        Виставка для учнів 1-4 класів «Світ моїх захоплень»

 

 

 

Советы по безопасности в интернете для детей от 13 до 17 лет

 

 

Сетевая безопасность подростков — трудная задача, поскольку об интернете они знают зачастую больше, чем их родители. Тем не менее участие взрослых тоже необходимо. Особенно важно строго соблюдать правила интернет-безопасности — соглашение между родителями и ребенком. Кроме того, необходимо как можно чаще просматривать отчеты о деятельности детей в интернете. Родители должны помнить о необходимости хранить свои пароли в секрете, чтобы подростки не смогли зарегистрироваться под именем старших.

Младшие подростки, как правило, проходят через период низкой самооценки; ищут поддержку у друзей и неохотно слушают родителей. Более старшие ищут свое место в мире и пытаются обрести собственную независимость; они охотно приобщаются к семейным ценностям. В этом возрасте подростки уже полноценно общаются с окружающим миром. Они бурлят новыми мыслями и идеями, но испытывают недостаток жизненного опыта. Родителям важно продолжать следить, как в этом возрасте их дети используют интернет.

Что подростки делают в интернете

Они скачивают музыку, пользуются электронной почтой, службами мгновенного обмена сообщениями (ICQ, IRC) и играют. Кроме того, подростки активно используют поисковые машины. Большинство пользовалось чатами, и многие общались в приватном режиме. Мальчики в этом возрасте склонны сметать все ограничения и жаждут грубого юмора, крови, азартных игр и картинок для взрослых. Девочкам больше нравится общаться в чатах; и юные дамы более чувствительны к сексуальным домогательствам в интернете.

Советы по безопасности

!          Создайте список домашних правил интернета при участии подростков. Следует указать список запрещенных сайтов, часы нахождения в Сети и руководство по общению в интернете (в том числе и в чатах).

!          Держите компьютеры с подключением к интернету в общих комнатах.

!          Беседуйте с детьми об их друзьях в интернете и о том, чем они занимаются, так, как если бы речь шла о друзьях в реальной жизни. *Спрашивайте о людях, с которыми подростки общаются, используя мгновенный обмен сообщениями, и убедитесь, что эти люди им знакомы.

!          Используйте средства блокирования нежелательного материала (например, MSN Premium's Parental Controls) как дополнение — не замену — к родительскому контролю.

!          Знайте, какими чатами и досками объявлений пользуются дети и с кем они общаются. Поощряйте использование модерируемых чатов и настаивайте, чтобы подростки не общались с кем-то в приватном режиме.

!          Настаивайте, чтобы они никогда не соглашались на личные встречи с друзьями из интернета.

!          Научите детей никогда не выдавать личную информацию по электронной почте, в чатах, системах мгновенного обмена сообщениями, регистрационных формах, личных профилях и при регистрации на конкурсы в интернете.

!          Приучите детей сообщать вам, если что-либо или кто-либо в Сети тревожит их или угрожает. Оставайтесь спокойными и напомните детям, что они в безопасности, если рассказали вам об этом. Похвалите их и побуждайте подойти еще раз, если случай повторится. Получите дополнительную информацию об обращении с интернет-преступниками и интернет-преступниками и хулиганами.

!          Помогите им защититься от спама. Научите подростков не выдавать в интернете своего электронного адреса, не отвечать на нежелательные письма и использовать специальные почтовые фильтры.

!          Возьмите за правило знакомиться с сайтами, которые посещают подростки. Убедитесь, что дети не посещают сайты с оскорбительным содержимым, не публикуют личную информацию или свои фотографии.

!          Ребята не в коем случае не должны использовать Сеть для хулиганства, распространения сплетен или угроз другим людям.

!          Убедитесь, что подростки советуются с вами перед покупкой или продажей чего-либо в интернете.

!          Обсудите с подростками азартные сетевые игры и их возможный риск. Напомните, что для детей это незаконно.

 

 

Данный материал взят с сайта компании Microsoft.

 

Как защитить детей и подростков от Интернет-зависимости

 

Интернет-зависимость растет с уровнем компьютеризации детей и молодежи. «Умный ящик» действительно становится для них «нашим всем», выдергивая ребят из реального мира. И в конце уже неважно, что их туда привело: недостаток общения, проблемы с родителями или собственные комплексы.

Тем не менее родители в состоянии избавить своего ребенка от возникновения Интернет-зависимости задолго до того, как это придется делать психологу или психиатру. По опробованному мнению специалистов разных стран и разного профиля, обычно для этого необходимо:

1) Уделять ему как можно больше внимания.

Дети, окруженные родительской заботой и вниманием, не станут искать утешения в уничтожении монстров, поскольку не будут чувствовать себя одинокими.

2) Приобщать к культуре и спорту, чтобы он не стремился заполнить свободное время компьютерными играми.

Если у ребенка не останется времени на компьютерные игры, то и зависимости взяться будет неоткуда. К тому же, заниматься спортом куда полезнее, нежели горбиться перед монитором. Интересно, что 90% детей, занимающихся спортом или искусством, не увлекаются компьютерными играми.

3) Не сердиться на ребенка за увлечение играми и ни в коем случае не запрещать их. Исключение составляют игры с насилием и жестокостью.

Детская психология такова – чем больше нельзя, тем больше хочется. Поэтому заострять внимание на том, что «компьютерные игры – зло», излишне, Вы лишь сделаете малыша одержимым мыслями о запретном плоде со всеми вытекающими последствиями.

4) Необходимо объяснить ребенку различия игры и реальности, что несмотря на интересный виртуальный мир существуют еще настоящие друзья, родители и учеба.

Если верить статистике, 80% детей начинают увлекаться компьютерными играми из-за недостатка общения в реальной жизни. Помогите своему ребенку найти общий язык со сверстниками и он предпочтет поиграть во дворе, нежели играть в одиночестве.

4) Занять его чем-то кроме компьютера. Какое-нибудь хобби ребенку обязательно придется по вкусу, и он станет меньше времени проводить за компьютером.

Любому занятию есть альтернатива. Найдите для своего ребенка замену компьютерной игре исходя из его личных талантов и предпочтений. Не существует детей, которых бы не интересовало ничего кроме компьютера.

5) Ребенку обязательно нужно чувствовать вашу любовь и заботу, быть уверенным, что его обязательно поймут и поддержат. Тогда у него будет меньше поводов отдалиться от вас, «зависнув» в виртуальной реальности.

Больше половины юных пользователей Интернета ищут в нем именно игр и развлечений, которых им не хватает в реальной жизни. Они стремятся заполнить этот пробел виртуальными радостями. Если же у ребенка будет достаточно увлечений и друзей в реальной жизни, ему просто не захочется проводить долгие часы за компьютером.